Яким буде корпоративний університет у найближчі роки
Яким буде корпоративний університет? Думка Володимира Маличевського, віце-президент Корпоративного університету Нова пошта
Навчати співробітників тонкощам роботи з людьми, документами та ідеями в світі, що постійно змінюється – це виклик для HR-підрозділів і всієї компанії.
Особливо гостро постає питання навчання у бізнесах із великою командою. Як змінюватимуться корпоративні університети у найближчі 10-20 років? Мій досвід у цій сфері дозволяє зробити такі припущення.
По-перше, продовжить змінюватися ключова ідея та призначення навчання. Перші корпоративні університети з'явилися в українських компаніях у першій половині 2000-х і це були рудименти системного навчання. Університетом називали навчальні центри, де навчали базових процесів та продуктів, управлінські програми від бізнес-шкіл, курси від зовнішніх тренерів.
Тоді їхня суть зводилася до того, щоб навчати співробітників стандартам роботи в компанії та softs skills – лідерству, тайм-менеджменту, ведення переговорів. Згодом формула змінилася: університети перестали бути навчальними закладами у чистому вигляді. Зараз вони поступово стають корпоративними think tanks – інкубаторами ідей, де команда компанії аналізує проблемні місця у роботі та перетворює рішення на стандарт для всієї мережі. І саме це завдання сучасного університету. Понад те, часто з його основі генеруються інновації.
Як приклад наведу корпоративний університет «Нова пошта», де ми обговорювали та розробляли рішення щодо усунення черг у відділеннях. Це частина управління змінами, оскільки через постійне зростання компанії внутрішні процеси потрібно постійно адаптувати до змін в інфраструктурі. Тут важлива синергія між викладачами та тими співробітниками, які знають усі нюанси операційної системи, тому вони працювали разом.
Друге – навчання буде демократичнішим. Поступово зникне явне лідерство тренерів, які перейдуть з позиції того, хто навчає до позиції взаємодіючого. Нові вимоги до тренерів - добре володіти і матеріалом, і техніками взаємодіючих комунікацій. Все буде, як у футболі – профі, які досягли межі зростання, вивчатимуть технології навчання та перекваліфікуються на тренерів.
У корпоративному університеті майбутнього діятимуть принципи наставництва, менторства та коучингу одночасно. Тренери та співробітники компаній у тісному зв'язку шукатимуть нові рішення для бізнесу і разом їх реалізовуватимуть. У корпоративному університеті "Нова пошта" цей тренд уже поглиблюється.
Третє – корпоративне навчання в Україні рухатиметься у бік професійних стандартів та сертифікації співробітників на відповідність цим стандартам. При цьому людей не потрібно буде додатково мотивувати, тому що обійняти посаду можна буде лише за наявності сертифікату. А отримати його можна буде лише після складання кваліфікаційного іспиту. Зараз в Україні модель лише зароджується, але я впевнений у її перспективності. Насамперед тому, що завдяки їй можна відчутно підвищити ефективність персоналу компанії по відношенню до ринку та галузі загалом.
І останнє: навчання персоналу все більше вимагатиме від власників бізнесу волі та готовності до нього інвестувати. Світова практика показує, що корпоративний університет неминуче має пройти всі стадії розвитку: робота за типовими програмами – об'єднання навчання та бізнес-процесів – розробка рішень для бізнесу. І саме основні інвестиції йдуть на те, щоб створювати методики та розвивати компетенцію через навчання вирішувати бізнес-завдання. Тому корпоративним університетам майбутнього потрібні будуть не так гроші, як управлінська воля власників та HR-директорів.